• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Сторінка вихователя-методиста

Я, моя сім’я і світ навколо

Основні запитання, які допоможуть батькам як найліпше підготувати дитину до співбесіди в школі

Батькам варто впевнитися, що дитина знає:

своє повне ім’я та дату народження;

домашню адресу і телефон.

Майбутній першокласник має вміти виразно та зрозуміло розповісти про:

свої захоплення й улюблені заняття;

симпатії та антипатії;

друзів із дитячого садка та подвір’я;

розпорядок дня тощо.

Окрім того, у дитини до шести років має бути чітко сформоване уявлення про своє тіло:

назви частин тіла;

їхні функції (хоча б у загальних рисах).

Моя сім’я

Звичайно, до 1-го класу дитина вже знає, хто входить до складу її сім’ї. Проте її можуть розпитувати про вік та професію її родичів. При цьому в дошкільників виникають найбільші труднощі. Діти часто насилу уявляють собі, де працюють їхні батьки, а тим паче рідко розуміють, чим вони займаються у загадковому «офісі». Тому батькам слід детально розповісти про свою роботу:

як правильно називається професія мами/тата;

як називається місце роботи мами/тата;

у чому полягають службові обов’язки мами/тата.

Якщо це можливо, бажано привести дитину до себе на роботу — так їй легше буде все зрозуміти. Якщо такої можливості немає, варто показати їй відповідні фотографії, розказати, чим займаються батьки та інші працівники.

Іноді запитання вчителів пов’язані з родинними зв’язками:

Ким ти доводишся бабусі?

А тато мамі?

А тато дідусеві?

Щоб розібратися в хитросплетіннях сімейних стосунків, можна намалювати маленьке генеалогічне дерево, наклеїти на нього фотографії родичів та підписати, хто кому і ким доводиться.

Також слід упевнити майбутнього першокласника, що йдеться лише про кровну спорідненість. Тому навіть якщо дитина справедливо вважає улюбленого лабрадора повноправним членом сім’ї, не варто говорити про це всерйоз.

Світ навколо мене

Ерудиція сучасних дошкільників значно відрізняється від світогляду їхніх однолітків 20-30 років тому. Цьому, зокрема, сприяють дитячі енциклопедії, розвивальні телепрограми та інтернет. Але нерідко шестирічну дитину, яка впевнено розмірковує про різновиди доісторичної фауни та чорні діри, може загнати у глухий кут найпростіше запитання про ознаки змін пір року або про назву сусідньої річки. Однак саме базові уявлення про світ, розуміння причинно-наслідкових зв’язків між найпростішими природними явищами становлять той базис знань, на які опирається вчитель, коли планує навчальний процес у першому класі.

Уявлення про простір

Майбутній школяр має знати:

як називається місто (село) і країна, де він проживає;

які природні об’єкти розміщені поруч (ліси, парки, водойми, гори) і як вони називаються;

які тварини та птахи мешкають у цій природній зоні;

які головні пам’ятки культури розміщені в місті (селі).

Уявлення про час

Батькам слід переконатися, що дитина знає:

що таке годинники та як ними користуватися;

скільки годин у добі;

як називаються пори року і місяці, який місяць до якої пори року належить;

за якимиознакамивизначаютьнастання пори року (зміни в природі, поведінкатварин і птахів, змінитемпературиповітря).

Психологічна готовність до систематичного навчання в школі — це сукупність особистісних якостей, умінь і навичок, а також певний рівень розвитку психічних функцій дитини, необхідних для освоєння нею шкільної навчальної програми в умовах навчання в колективі однолітків

Довірливі дитячо­батьківські взаємини є одним з найважливіших чинників успішного шкільного старту дитини.

Поради психолога

Значення сім’ї для розвитку дитини

Сім’я для дитини — основний і головний простір її зростання та особистісного становлення.

Зв’язок між батьками і дітьми — один з найсильніших людських зв’язків. Благополуччю дитини сприяють доброзичлива атмосфера і така система сімейних взаємин, яка дає почуття захищеності, любові і прийняття, стимулює і спрямовує її розвиток.

Любов батьків — найбільше і незамінне джерело духовного і емоційного розвитку дитини, її моральних якостей, почуття впевненості в собі, позитивного сприйняття світу.

Сім’я забезпечує базисне почуття безпеки, яке є одним з основних умов нормального розвитку дитини. Вона дає дитині можливість без побоювань і страху взаємодіяти із зовнішнім світом, освоювати нові способи дослідження та реагування.

Батьки є джерелом необхідного життєвого досвіду. Діти переймають у них певні моделі поведінки. Батьки заохочують або засуджують певний тип поведінки, тим самим допомагають дитині зрозуміти межі свободи і безпеки.

Стиль взаємодії в сім’ї впливає на формування світогляду дитини, дає змогу їй виробити власні норми, погляди, ідеї.

Морально-психологічний клімат у сім’ї — школа взаємин з людьми.

8 порад для розумних батьків,
як поводитися з дитиною, яка накапостила

З’ясуйте, причини і мотиви вчинку дитини, перш ніж покарати її.

Не вдавайтесь до фізичного чи тілесного насильства — покарання має бути справедливим і відповідати мірі проступку.

Не карайте дитину, якщо підозрюєте її у проступку, адже підозрілість не має нічого спільного зі справжньою вимогливістю.

Не карайте дитину тоді, коли сердиті, злі чи роздратовані, оскільки у такому збудженому емоційному стані зазвичай можна помилитися.

Надавайте право карати тому з батьків чи вихователів, кому властивий більш спокійний та врівноважений характер.

Не зловживайте батьківською або виховною владою — дотримуйтесь почуття міри, адже часті покарання втрачають дієвість.

Запропонуйте дитині оцінити її провину й самостійно призначити покарання. У такий спосіб ви привчатимете дитину аналізувати її вчинки й бути вимогливою до себе.

Будьте милосердні — не забувайте, що ви теж були дитиною й капостили та вередували.

Виходячи з цілей методичної роботи і вимог до особистості та діяльності педагога намагаємось здійснювати роботу за такими напрямками методичної роботи:

  • Курси підвищення кваліфікації
  • Науково-практичні семінари
  • розв'язання актуальних освітніх проблем в творчих групах
  • узагальнення досвіду роботи педагогів

    Методична робота з кадрами:

    • Підвищення рівня фахової майстерності педагогів
    • Курсова перепідготовка
    • Атестація педагогів
    • Наставництво
    • Педради
    • Семінари
    • Консультації
    • Колективні перегляди
    • Робота творчої групи

      Навчання педагогів відбувається в інтерактивних формах спілкування:

      • Круглий стіл, диспут, консультації
      • Інтерактивні лекції
      • Навчальні тренінги
      • Семінари, семінари-практикуми, науково-практичні семінари, семінари для педагогів спеціальних груп
      • Вивчення структури та оснащення матеріального середовища
      • Спостереження колективних форм діяльності дітей, індивідуальної самостійної роботи дітей, взаємовідвідування відкритих занять

Головними завданнями методичної роботи ДНЗ є:

· підвищення соціально-психологічної культури педагогічних працівників;

· вдосконалення педагогічної майстерності та сприяння особистісному професійному зростанню педагогів;

· сприяння в опануванні світовою, національною, побутовою культурою;

· підтримка ділового тонусу педагогів;

· стимулювання розвитку ініціативи, творчості, пошуку;

· створення умов для праці в режимі розвитку, в напрямку опанування новими методами, прийомами, засобами, технологіями, системою навчання та виховання, підвищення комп’ютерної грамотності.

/Files/images/foto/0_6d223_52be1992_XL.jpg Професійному зростанню педагогів сприяє продумана стратегія управлінської діяльності, яка здійснюється у відповідній системі:
– педагогічна діагностика,
– визначення мети і засобів реалізації навчально-виховної діяльності,
– контрольно-оцінювальна діяльність.
Контрольно-оцінювальна діяльність спрямована тільки на підвищення професійної майстерності, на надання ділової компетентної допомоги, вивчення стелю роботи, особистісних якостей, рівня культури педагогів.
Контроль за розвитком дітей базується на загально-дидактичних вимогах: науковість, об’єктивність, доказовість, системність, доброзичливість, гласність.
В колективі є цікаві, ініціативні, досвідчені педагоги: Діденко Є. Я., Пухно І. П., Юшко Н. С., Нінікітіна Л. Ф., Данілевська Л. М., Хриплива Ю. Ф., Черенкова І. М. та інші.
Головні пріоритетні напрямки в роботі цих педагогів: розкриття здібностей і можливостей кожної дитини, сприяння розвиткові життєздатності дошкільнят, як головної умови, що допомагає їм успішно діяти в різних ситуаціях, працювати на високий рівень результативності в навчанні та вихованні дошкільників.
Форми і методи роботи, які використовують педагоги, передбачають особистісно-зорієнтоване включення дитини в освітньо-виховний процес, який спрямований більше на соціально-особистісний розвиток дитини, аніж на інтелектуальний.
Кiлькiсть переглядiв: 351