Ви знаходитесь тут:
- Головна
- Методична скарбничка
- Педагогічна скриня
Рекомендації педагогам
1. Проаналізуйте, чи створені в групі сприятливі умови для розвитку високих моральних якостей особистості. Щоб виховати малят спокійними і врівноваженими слід створити довкола них атмосферу радості, доброзичливості, довіри й захищеності. Варто відмовитися від традиційного методу “батога і пряника”. Корисно привчати дітей спостерігати позитивні життєві події, прояви добрих моральних почуттів, аналізувати також з ними бажані (небажані) наслідки людських вчинків.
2. Систематично проводьте з дітьми заняття - бесіди з етики, щоб розширити їх уявлення про різні етичні категорії і вводити відповідні слова а активний словник : добро, краса, любов, правда, сором, совість, справедливість, прощення, відповідальність. Готуючись до таких занять необхідно добирати змістовний матеріал відповідно віку дітей, подбати про естетичність, про залучення власного життєвого досвіду малюків. Потрібно викликати у вихованців подив, сильні переживання. Важливо знаходити способи апробації дітьми здобутих знань у практиці дієвого спілкування з однолітками.
3. Пам'ятайте — у вихованні душевності, щирості, людяності не обійтися без психологічних знань, спостерігаючи життєвий факт, спілкуючись або граючись з дитиною, можна апелювати до :
◦ мислення (вироблення суджень); встановлення зв'язку між причиною і наслідком ( коли хтось виявляє щирість- іншому хочеться відповісти тим самим і навпаки);
◦ почуттів ( у душевної людини ніжна, м'яка, чутлива душа, тому їй симпатизують. А черства людина байдужа до переживань інших, і цим вона неприємна, її важко любити);
◦ волі (доброта має бути дієвою, треба вміти не лише побачити, що комусь погано, а й пожаліти його, запропонувати допомогу, взяти на себе відповідальність);
◦ пам'яті ( Чи пам'ятаєте ви, коли повелися як душевна, добра, а чи як бездушна людина? Чому так сталося? Пригадайте, що ви відчували, коли хтось був до вас байдужим, неуважним, навіть жорстоким.);
◦ уваги (“Хто помітив, як гарно спілкувалися сьогодні Наталочка й Іринка?, Чи звернули увагу на те, що в нашій групі останнім часом якось особливо приємно й затишно? Чому?
1.4. Спробуйте відмовитися від звички пропонувати старшим дошкільникам моральні вимоги й правила поведінки у вигляді готових суджень. Набагато корисніше час від часу разом “відкривати”, створювати правила взаємодії, прогнозувати можливі наслідки недотримання того чи іншого з них. Пробуйте практику колективного складання певних правил, своєрідних кодексів честі, обов'язкових для всіх.
1.5. Подбайте про збагачення активного словника дошкільників. З цією метою можна використати різні ігри. Наприклад: “Доберемо слова, близькі за змістом”, “Доберемо слова, протилежні за змістом : душевний — бездушний. Пояснення значення виразу”. Разом із дітьми пригадати різні словосполучення, які містять слова душа та серце. Під час гри звертатися до власного досвіду дітей.
1.6. Виробити у дошкільників звичку розмірковувати над можливими наслідками приємних і неприємних вчинків. З цією метою можна звернутися до методики незавершеного оповідання. Дати початок оповідання, яке містить певну моральну колізію і зупинитися, коли героям треба дійти якогось рішення — пропонуйте дитині самій закінчити оповідання. Вживаючись у ситуацію, дошкільник проектує власні думки, переживання, прагнення, ототожнює себе з персонажем, відтворюючи словами своє внутрішнє життя.
1.7. Сприяйте втіленню у реальному житті набутого дітьми морального досвіду. Виховання позитивним учинком — ефективний шлях морального розвитку. Добре, коли уявні моральні ситуації не копіюватимуть ті, що знайомі дітям. Тоді дитині доведеться оволодіти навичками пізнання внутрішнього світу людей і себе.
Знайти доцільне розв'язання, втілити його в конкретному позитивному вчинку — ось, що свідчить про особистий розвиток дитини. Позитивний вчинок — це здатність надати дієву допомогу, не розраховуючи на схвалення, заохочення, винагороду; бути справедливим і чесним щодо себе; визнавати свої сильні і слабкі сторони; брати особисту відповідальність за вчинок; долати страх перед новим, невідомим, ризикувати; учити розглядати ситуацію з позиції людини, яка з тобою не згідна.
Педагогам слід пам'ятати, що на ранніх етапах розвитку особистості переважна більшість стосунків, рис характеру, мотивів поведінки формується приховано, проте суттєво впливає на зміст діяльності дитини. Фундамент духовного в особистості закладається саме в дошкільному дитинстві. Від його глибини та міцності в значній мірі залежатиме гармонійність розвитку дитини, розкриття її творчого потенціалу, характер взаємин із суспільством.
Пам'ятка для дорослих з питання реалізації конкретних кроків із духовно-морального становлення дошкільників
Реалізація конкретних кроків із духовно-морального виховання дитини передбачає :
· систему комплексного духовного становлення, що має вестися з урахуванням чинного законодавства, сучасних умов життя, світогляду, особливостей свідомості дітей старшого дошкільного віку, їхніх інтересів тощо;
Доречно притримуватися системи принципів, сформульованої сучасним психологом В.Т.Кудрявцевим :
1.Абсолютне схвалення дитини зі всіма її “плюсами” й
“мінусами”.
2. Підтримка в дитини відчуття “базисної довіри до світу, що виникає ще в дитинстві”.
3. Виключення будь-яких форм насильства., будь-яких форм придушення гідності особистості.
4. Щирість у висловлюванні любові до дитини, емоційне спілкування з нею, засноване на співпереживанні.
5. Заохочення різних проявів дитячої самостійності, якщо вони не загрожують здоров'ю, життю, психологічному благополуччю дитини й тих , хто оточує, не суперечать етичним нормам.
6. Закріплення будь-якого, навіть найменшого успіху дитини
7. Зацікавленість в особистісних проблемах дитини, тактовне обговорення цих проблем і посильна допомога в їхньому вирішенні; прагнення й здатність чути й слухати дитину. Відсутність проблемних зон, закритих для спільного обговорення з дитиною. Готовність відповідати дитині на запитання, пов'язані з больовими проблемами суспільства.
Дорослим слід пам'ятати, що на ранніх етапах розвитку особистості переажна більшість стосунків, рис характеру, мотивів поведінки формується приховано, проте суттєво впливає на зміст діяльності дитини. Фундамент духовного в особистості закладається саме в дошкільному дитинстві. Від його глибини та міцності в значній мірі залежатиме гармонійність розвитку дитини, її творчий потенціал, характер взаємин із суспільством.
Практичні вправи:
Етюд “Подаруй доброту”
Педагог. Уявіть собі, що від вашого теплого подиху в долоньках у вас з'явилася тепла й лагідна іскорка доброти. Вона зростає, стає все більшою й більшою, як квіточка на чарівній галявині. Кожен, хто її торкається, стає добрим.
- якого кольору може бути іскорка доброти?
- Яка вона на дотик?
- Яка вона могла б бути на смак, запах?
- Як вона звучить?
Діти, добрі слова — як різнокольорові кульки. Це завжди свято. Вони схожі на квіти, на сонечко. Це тепло й ласка. Це найкраща в світі музика. Від неї стають спокійними й сильними. Давайте подаруємо цю музику одне одному. (Звучить спокійна мелодія).
Маленькі заняття для душі.
Тема : “Думки-подарунки”
Хід: на початку заняття поясніть дітям, що коробка, оформлена у вигляді подарунка, порожня. Просто сьогодні вона буде для нас символом всіх тих подарунків, які ми одержуємо щодня.
- Чи всі подарунки, які ми одержуємо, можна покласти в коробку і перев'язати красивою стрічкою?
- Чи всі подарунки можна купити за гроші?
- Які з ваших улюблених подарунків не можна покласти в коробку або упакувати?
Підкажіть дітям, що такими подарунками можуть бути: щира усмішка, похвала або добра оцінка, можливість бути почутим у важку хвилину. Подарунок може полягати в тому, що хтось піклується про нас з любов'ю.
- Як бачите, щодня ви одержуєте набагато більше подарунків, ніж можете собі уявити. Ви здивовані?
Насправді людина щодня одержує тисячі найрізноманітніших подарунків. Тисячі людей щодня один одному підносять подарунки, і всі ці дарунки є благословенням для кожного з нас. Чим більше буде думок і дій, які несуть мир, радість і щастя,тим більшу радість ми відчуваємо, забезпечуючи взаємозв'язок один з одним.
Далі дітям пропонується намалювати свої “уявні подарунки”, які б вони хотіли б послати іншим людям.
Обігрування вручення подарунків лялькам.
Висновок : “Сьогодні я радію тим подарункам, які дарую і одержую”.
